1) бути ефектними і сприяти формуванню інтересу до досліджуваного матеріалу (розчинення аміаку у воді - «Фонтан»);
2) моделювати процеси, що відбуваються в природі (виділення кисню при фотосинтезі), або імітувати можливі наслідки «екологічних бід» (спалювання сірки - кислотний дощ);
3) показувати практичну значимість окремих речовин, їх хімічні та фізичні властивості (випробування рН слини, розчинів соку лимона, яблука і т.д.);
4) дозволяти відтворити хімічний експеримент на основі історичного матеріалу (горіння сухого фосфору в закритій колбі, К.В.Шеєле).
Велику роль при проведенні хімічного експерименту в гуманітарних класах може зіграти використання учителем відповідного культурологічного екскурсу історичної, екологічної та практичної спрямованості.
Дзеркала з'явилися задовго до нашої ери. Спочатку ними служили відполіровані до блиску металеві пластинки із золота, срібла, міді та бронзи. Початок виготовлення дзеркал сучасного типу (на склі) поклав в 1858 р німецький хімік Юстус Лібіх.
Знежиривши розчином соди внутрішню поверхню колби, Лібіх промив її водою, етиловим спиртом і діетиловим ефіром, а потім налив туди кілька мілілітрів 40% -го розчину формальдегіду (HCНО). Додавши потім аміачний розчин оксиду срібла (Ag2O), Лібіх обережно нагрів колбу. Через кілька хвилин вона стала дзеркальною. Пізніше замість формаліну Лібіх став використовувати для отримання срібного дзеркала 10% -й розчин глюкози (С6Н12О6).
Реакції, що викликають утворення срібного дзеркала, пізніше стали використовувати для виявлення в розчині речовин, що містять альдегідні групи (глюкози, альдегідів і ін.).
Немає коментарів:
Дописати коментар