Додаткова навчальна інформація, що відображає професійно орієнтовані інтереси учнів профільних класів відбирається на основі тих самих дидактичних принципів, що і зміст навчання хімії інваріантного ядра.
Відбір змісту варіативної складової курсу хімії відбувається відповідно до загальнодидактичних принципів (науковості, доступності, наочності, системності, систематичності, профільності, практичної значущості, інтегративності, міжпредметних зв’язків, екологізації, регіональності, гуманізації та гуманітаризації) та специфічних принципів (відповідності додаткової навчальної інформації профілю навчання, доповнення і розширення хімічного змісту, використання наявних в учнів знань та умінь, отриманих при вивченні профільних предметів).
Відбір додаткової навчальної інформації з хімії був детально вивчений Т. К. Дейновою. Вона звертає особливу увагу на те, що «додаткова література, яка використовується, повинна містити цікавий для учнів матеріал, сприяти підвищенню їх пізнавального інтересу до виучуваного предмету». Даний принцип, названий автором принципом цікавості, «обумовлює відбір додаткової літератури на основі врахування її особливостей: більш тісного зв'язку з життям, неформальній подачі матеріалу, проблемності і цікавості викладу, міжпредметного характеру та ін.» Як видно з наведеної цитати, у принципі цікавості Т. К. Дейнова об'єднала відомі раніше дидактичні принципи зв'язку навчання з життям та міжпредметних зв’язків, включивши в нього методи (проблемне навчання) навчання і способи трансляції навчальної інформації (неформальна подача, цікавість). С. В. Каширіною обґрунтовані три принципи відбору додаткового змісту хімічної освіти (варіативна складова програм рівня стандарту та академічного рівня).
1. Відповідність додаткової навчальної інформації профілю навчання.
Необхідність цього принципу відбору додаткової навчальної інформації продиктована пізнавальними інтересами учнів. В умовах профільного навчання проблема пізнавальних інтересів набуває особливої актуальності. В учня, який обрав профіль навчання, непов'язаний з хімією або природничими науками, вкрай складно виробити розуміння суспільної потреби в знаннях з хімії. Їх важко переконати у тому, що хімія – наука творча, що «продукти хімії – створювані речовини і матеріали використовуються в усіх галузях промисловості і сільськогосподарського виробництва», а «без хімізації неможливий подальший розвиток цивілізації». Вирішення завдання створення і підтримки у школярів позитивної мотивації до вивчення курсу у тих класах, де хімія не є профільним предметом, може бути різним: через гуманізацію курсу, з допомогою посилення зв'язку навчання з життям. У всіх випадках додаткова навчальна інформація створює варіативну оболонку навколо інваріантного ядра змісту хімічної освіти. За даного підходу варіативна оболонка формується не за рахунок включення в курс хімії додаткових хімічних знань, а за рахунок використання у навчанні хімії знань, отриманих на уроках з профільних предметів (схема 1).
2. Доповнення і розвиток хімічного змісту.
Можливі два випадки взаємодії інваріантного ядра змісту навчання хімії на рівні стандарту та академічному рівні з варіативної оболонкою, що формується. Випадок А. Варіативна оболонка пригнічує інваріантне ядро. Курс хімії немов розчиняється в додатковій навчальній інформації. Вирішення завдань навчання хімії виявляється неможливим, в той час як для профільного курсу, з якого було сформовано додатковий зміст навчання хімії відкриваються нові можливості для розвитку. Випадок Б. Варіативна оболонка підпорядкована інваріантному ядру. У цьому випадку внесена з профільного навчального предмета інформація служить конкретизації хімічного знання. Відбувається втягування додаткового змісту в інваріантне ядро (схема 2).
Таким чином, при відборі додаткового навчального змісту з навчальних курсів, що вивчаються старшокласниками на профільному рівні, необхідно брати лише ту частину, яка може забезпечити розвиток курсу хімії за рахунок конкретизації хімічного змісту прикладами його використання у сферах діяльності, відповідних профільному курсу.
3. Використання наявних в учнів знань та вмінь, отриманих при вивченні профільних курсів.
Цей принцип визначає не тільки відбір додаткового змісту, але і його структуру. У варіативну оболонку включаються тільки ті знання і вміння, які вже були сформовані у школярів при вивченні профільного курсу. Якщо ж елемент змісту профільного предмета вивчається в профільному курсі пізніше, ніж елемент змісту навчання хімії, який може бути пов'язаний з профільним курсом, то такий елемент до варіативну оболонку не включається (схема 3).
Розглянуті три принципи дозволяють сконструювати процедуру формування варіативної оболонки змісту хімічної освіти на рівні стандарту та академічному рівні (схема 4).
Крок 1: виділення інваріантного ядра у змісті навчання профільних предметів (принцип 1 − відповідність профілю навчання).
Крок 2: зіставлення виділеного інваріантного ядра з інваріантним ядром курсу хімії на стандартному та академічному рівні і визначення можливих точок перетину (принцип 2 − доповнення і розвиток хімічного змісту).
Крок 3: зіставлення конкретних програм навчання профільного предмету та хімії на стандартному та академічному рівні та визначення точок включення додаткової навчальної інформації в курс хімії (принцип 3 − використання знань і умінь, вже сформованих в профільному курсі).
Немає коментарів:
Дописати коментар