Інваріативна та варіативна складові

     

          Однією з проблем, з якою стикаються вчителі при навчанні хімії у класах нехімічного профілю є низька мотивація учнів до вивчення хімії, адже на думку більшості з них хімія є зайвим і непотрібним предметом. Одним із засобів підвищення мотивації до вивчення хімії учнів різнопрофільних класів є відповідне структурування змісту курсу хімії, метою якого є врахування особливостей профілю за яким навчаються учні. Так курс хімії у профільних класах на рівні стандарту та академічному рівні має складатися із двох взаємопов’язаних частин − інваріативної та варіативної складової. Інваріативна складова відображена у навчальних програмах рівня стандарту та академічного рівня, а її зміст і об’єм регламентується Державним освітнім стандартом.

     Варіативна складова являє собою хімічну інформацію, яка дає можливість вчителю у більшій мірі врахувати професійно орієнтовані інтереси учнів профільних класів. Варіативна складова не є обов’язковою для засвоєння і, відповідно, не контролюється вчителем. На думку, Габріеляна О.С. способами підвищення мотивації учнів різнопрофільних класів до вивчення хімії може бути: посилення прикладного характеру змістової та процесуальної сторін навчання; підкреслювання зв’язку хімії з повсякденним життям; розкриття зв’язків виучуваного матеріалу з майбутньою професійною діяльністю; надання навчальному матеріалу соціального або філософського змісту. Зазначені способи підвищення мотивації учнів до навчання можуть бути використані при доборі додаткової інформації, яка і буде формувати зміст варіативної складової курсу хімії. Орієнтовний зміст варіативної складової курсу хімії для різнопрофільних класів наведено у таблиці 1.

     В усіх навчальних профілях важливо реалізувати прикладний та регіональний аспект змісту курсу хімії. 

     Прикладний аспект розширює кругозір учнів, сприяє становленню їх світогляду, підвищує рівень знань, формує екологічно грамотну поведінку в побуті, на природі і виробництві. До прикладних аспектів шкільного курсу хімії можна віднести такі групи знань:

– хімія в побуті;

– хімія і харчування;

– хімія і організм людини.

  Регіональний аспект полягає у використанні місцевих даних при доборі сюжету розрахункових чи експериментальних задач, ілюстрації, екскурсії, лабораторного експерименту враховуючи особливості природнього середовища, екологічну ситуацію, історико-культурні традиції регіону.