Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі.
Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону. Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом. Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти. Навчальний предмет «Хімія» є базовим загальноосвітнім предметом у класах суспільно-гуманітарного, філологічного, технологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та у деяких класах природничо-математичного напряму (фізико-математичного, математичного, фізичного, екологічного, біолого-фізичного, географічного, біотехнологічного профілів).
Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо. Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. Навчальний предмет «Хімія» є профільним загальноосвітнім предметом у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, агрохімічного, фізико-хімічного профілів. У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:
Рівень стандарту – обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, хімії у класах філологічному профілю). Зміст навчального предмету «Хімія» реалізується на рівні стандарту у суспільно-гуманітарному, художньо-естетичному, філологічному та спортивному напрямах за програмою, що включає обов’язковий мінімум змісту навчального предмету. Зміст курсу хімії становлять відомості про неорганічні й органічні речовини у природі, житті людини та суспільному господарстві.
Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, хімія у класах фізичного, екологічного, біофізичного, географічного профілів). Зміст курсу хімії становлять відомості з хімії елементів, органічної хімії та ролі хімії в житті суспільства. Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.
Профільний рівень – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, хімія у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, агрохімічного, фізико-хімічного профілів). Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, хімія і біологія, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.
Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно- гуманітарного, художньо-естетичного напрямів – «Природознавство».
Курси за вибором – це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності. Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів. За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.
У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.
Кожен учень протягом 2-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х – 5-ти курсів за вибором.
Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень. Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.
Немає коментарів:
Дописати коментар